Чотири жахливі доби у Вуглегірську в оточенні ворога вони викликали вогонь на себе…

Чотири жахливі доби у Вуглегірську в оточенні ворога вони викликали вогонь на себе…

Одну з вирішальних ролей в оборонних боях за Вуглегірськ відіграли українські гармаші. Особовий склад протитанкової батареї (26-ї окремої артилерійської бригади), якою командує капітан Роман Боровньов, в боях за це невеличке донбаське містечко, виявив зразкове військове вміння та відвагу. Разом із міліціонерами-добровольцями з підрозділу «Світязь» вони чотири доби в оточенні билися з переважаючими силами терористів і створили вирішальні умови для розгрому ударного угруповання ворога на цьому напрямку та зупинки його масованого наступу на Дебальцеве. На жаль, двоє з них заплатили за це власними життями…

Зазнав підрозділ втрат і у бойовій техніці та озброєнні, але своєю стійкістю та героїзмом фактично зірвав заздалегідь розрекламований і проанонсований «широкомасштабний наступ» терористів на Дебальцеве. За час оборони Вуглегірська підрозділ знищив 4 танки та 2 БМП ворога.

28 січня ударне угруповання бойовиків розпочало черговий етап свого наступу на Дебальцівський плацдарм — цього разу через Вуглегірськ. Відразу з кількох напрямків, обходячи містечко з півночі та півдня, на позиції українських бійців, посилені протитанковими гарматами батареї капітана Боровньова, після масованої артилерійської підготовки рушили значні сили терористів. Українські бійці зустріли ворога прицільним та щільним вогнем…

Згодом вже палало та диміло кілька одиниць бронетехніки ворога. Терористи, отримавши гідну відсіч на початку свого наступу, різко збільшили свої зусилля на даному напрямку і відкрили по українських позиціях масований вогонь з усього наявного в них арсеналу засобів ураження. Незабаром Вуглегірськ був оточений бойовиками, а українські бійці були вимушені відійти у центр містечка та зайняти позиції в місцевому інтернаті та Будинку культури. Допомога, яка йшла з боку Дебальцевого, пробитися в оточене місто не змогла. Одразу декілька підрозділів наштовхнулися на позиції ворога і були вимушені вести зустрічний бій з бойовиками.

Бійці капітана Боровньова та підрозділу «Світязь» були заблоковані у кількох будинках в центрі Вуглегірська. Ворог знав про складне становище українських бійців. Тричі бойовики присилали до них своїх «парламентерів» із пропозицією скласти зброю та зберегти собі життя. І жодного разу наші хлопці не пристали на них.

День змінявся ніччю, знову починався день, а атаки ворога не припинялись. У підрозділі закінчувався боєзапас, бракувало води та їжі. Однак у жодного з них не виникало думки здатися в полон. Хлопці навіть сфотографувалися разом, не сподіваючись залишитися живими.

Тричі капітан Боровньов викликав вогонь української артилерії майже «на себе», ворог зазнав відчутних втрат, але продовжував атакувати наших бійців. Командиру вдалося точно навести вогонь артилерії на групу бронетехніки бойовиків із танками, що займала позицію на південно-східній околиці містечка і контролювала дорогу на Дебальцеве. Ворог зазнав значних втрат у бронетехніці і був вимушений зупинити своє подальше просування в бік Дебальцевого.

Становище оточених ускладнювалося. Подальше утримання позицій могло стати для українських бійців фатальним. Допомога затримувалась, а боєкомплект закінчувався. Засоби зв’язку вийшли з ладу, а противник готувався до нового штурму. Тому було вирішено йти на прорив.

Неподалік позицій, що займали українські бійці, знаходилась балка. Тож невдовзі вони зі зброєю у руках і пораненими бійцями пішли через цю балку на прорив.

Бойовики не очікували, що українці прориватимуться в цьому напрямку, адже балка виводила у протилежний від Дебальцевого бік. Більше того, займаючи позиції над цією балкою і побачивши українських бійців, які нею просувалися, вони сплутали їх з однією зі своїх груп.

Вишикувавшись у ланцюг, прикриваючи один одного, 34 українські артилеристи з батареї капітана Боровньова та 36 добровольців зі «Світязя» прорвались з оточення. Вони пройшли майже 15 кілометрів по тилах ворога і вийшли до позицій українських військ непереможеними.

За мужність та героїзм під час боїв у Вуглегірську військовослужбовців батареї представлено до державних нагород.

Костянтин МАШОВЕЦЬ,

«Народна армія».

Углегорск