Сан Санич — гроза для терористів

Сан Санич — гроза для терористів

Старший солдат Олександр Д. з окремого мотопіхотного батальйону вважається одним із найдосвідченіших воїнів-захисників Маріуполя. У цьому підрозділі, який зараз залучається до виконання бойових завдань поблизу населеного пункту Широкине, його називають просто Сан Санич. Щоб захистити Україну від ворога, він відклав реалізацію цивільних планів до кращих часів та пішов воювати добровольцем.

— Уже два місяці я захищаю Маріуполь. Бої з терористами та обстріли наших позицій відбуваються регулярно. На передовій нелегко. Бойовики постійно стріляють — ми відповідаємо. Треба бути дуже пильним, — розповідає головний старшина батальйону Сан Санич.

Разом із побратимами під прицілом ворога він робить все можливе, аби не допустити наближення проросійських сепаратистів до портового міста та захистити мирних людей у сусідніх селах.

— Гранатомет — це моє «сонечко». Проте з нього можна стріляти кумулятивними та осколковими гранатами. Бойовики його дуже бояться, — посміхаючись говорить боєць.

Окрім успішного виконання службових обов’язків, Сан Санич є генератором позитивного настрою в колективі. У будь-якій ситуації в нього знайдеться потрібне слово для своїх товаришів.

— «Санич» у нас – «Доцент». Таку людину треба пошукати. Він справжній господар підрозділу та вправний воїн. Знає, як прийняти правильні рішення за будь-яких обставин. З ним, як кажуть, можна йти в розвідку. А під час боїв він — гроза для терористів. Варто побачити, як у його руках «сонечко» справно гатить по найманцях та російських спецпризначенцях.

Товариші «Санича» кажуть, що для усіх «непроханих гостей» їх батальйон як кістка в горлі на підступах до Маріуполя.

Олег СУШИНСЬКИЙ,

Центральний друкований орган Міністерства оборони України «Народна армія»