Інтерв’юер: Пане Дмитре, дякуємо, що знайшли час для розмови. Розкажіть, будь ласка, як виникла ідея організувати такий важливий збір коштів на препарат Celox для українських бійців, перебуваючи аж в Австралії?
Дмитро Легейда: Доброго дня. Ідея народилася з гострого відчуття потреби допомогти нашим захисникам на передовій. Ми тут, в Австралії, стежили за подіями, спілкувалися з волонтерами в Україні, і стало зрозуміло, що якісні кровоспинні засоби, як Celox, рятують життя. Це була конкретна, нагальна потреба. Я звернувся до української громади тут, у Західній Австралії, а також до наших друзів – австралійців, друзів з інших штатів та навіть інших країн. Потрібно було діяти, і я радий, що люди відгукнулися.
Інтерв’юер: Що, на Вашу думку, найбільше мотивувало людей долучитися? Адже відстань величезна.
Дмитро Легейда: Думаю, це поєднання кількох факторів. По-перше, це сильний зв’язок українців діаспори з Батьківщиною, бажання бути корисними, зробити свій внесок у захист України. По-друге, це розуміння критичної важливості саме медичної допомоги на фронті – кожне врятоване життя безцінне. І, по-третє, це довіра. Люди бачили, що є конкретна ціль, є організація (“Фонд оборони країни“), яка зможе ефективно доправити допомогу туди, де вона потрібна найбільше.
Інтерв’юер: Ви нещодавно відвідали “Фонд оборони країни” особисто. Які Ваші враження від їхньої роботи?
Дмитро Легейда: Я був щиро вражений. Чесно кажучи, я знав про їхню медичну допомогу, адже ми співпрацювали саме по Celox. Але коли я поспілкувався з Павлом та Наталею Хазан, побачив масштаби їхньої діяльності… це неймовірно. Це не лише медицина. Вони встановлюють найсучасніші системи зв’язку безпосередньо в зоні АТО, організовують відеоспостереження на стратегічних об’єктах, розгортають координаційно-командні центри. Навіть такі речі, як створення зони відпочинку для військових, що проїжджають через Дніпропетровськ, чи робота з населенням на підконтрольних територіях для зміцнення української ідентичності – це все вони. Масштаб і успішність реалізації такого широкого спектру проектів справді захоплюють.
Інтерв’юер: Ви згадали про широкий спектр проектів. Який із них, окрім медичного напрямку, Вас здивував чи вразив найбільше?
Дмитро Легейда: Важко виділити щось одне, бо вражає саме комплексний підхід. Але, мабуть, проекти зі встановлення сучасного зв’язку та координаційних центрів. Це ж основа ефективного управління та взаємодії на фронті. Це те, що напряму впливає на безпеку та успішність операцій. Розуміння того, що Фонд та психологи беруть на себе такі складні технологічні завдання, викликає величезну повагу.
Інтерв’юер: Ви привезли до Фонду австралійський прапор. Який символізм Ви та українська громада Австралії вкладаєте в цей подарунок?
Дмитро Легейда: Цей прапор – це символ солідарності. Це знак того, що Австралія, її українська громада та друзі України пам’ятають, підтримують і стоять пліч-о-пліч з українським народом у його боротьбі. Знати, що він буде піднятий на важливій висоті в зоні бойових дій, поруч із прапорами інших наших союзників – США, Канади, Ізраїлю – це дуже потужний меседж. Це наша повага до героїзму українських бійців і наше спільне прагнення до перемоги України.
Інтерв’юер: Після Вашого візиту та знайомства з роботою Фонду, як Ви бачите подальшу співпрацю? Ви згадували про потенціал українсько-австралійських відносин…
Дмитро Легейда: Безумовно! Моя розмова з головою психологічного відділу Іліаном Орловським лише підтвердила мої думки. Потенціал величезний, і ми лише на початку шляху його розкриття. Співпраця може і повинна розвиватися не тільки у напрямку підтримки оборонних потреб через Фонд, а й на інших рівнях – культурному, освітньому, економічному. Я щасливий, що доля зводить мене з такими чудовими, відданими людьми тут, в Україні. Я впевнений, що ми знайдемо нові шляхи для поглиблення українсько-австралійських зв’язків та реалізації спільних проектів на благо України. Попереду багато роботи, і я сповнений оптимізму.
Інтерв’юер: Дякую Вам за змістовну розмову та за Вашу підтримку України!
Дмитро Легейда: Дякую вам. Все буде Україна!